Асоціація велосипедистів Києва

"Які велосипедисти, які доріжки? Ви що, не бачите, що Київ - місто в горах, а снігу взимку випадає стільки, що снігоприбиральна техніка ламається. Не смішіть мене, велосипед у Києві - це міф", - приблизно таку відповідь у 90% випадків чують велоактивісти, що оббивають пороги мерії та її управлінь з вимогою звернути увагу на проблеми 100 тисяч вело-киян та побудувати для них зручну і безпечну велоінфраструктуру.

Найпростіше спростувати хибні думки про "гірський рельєф": сучасні велосипеди обладнані такою кількістю передач, що спокійно долають Карпатські й Кримські гори в тих місцях, де навіть всюдиходи не проїжджають. Тож Київ для них, звісно, "місто на семи схилах", але тільки з історичної точки зору - велосипеду вони не заважають. Більше того, навіть відчайдушні "сінгл-спідери" (одна передача) та епатажні кастомбайкери (три-п"ять передач) красиво курсують Києвом мало не кожного дня.

Складніше довести, що сніг велосипедисту не перешкода. Ми не будемо писати про зимові шини, "балаклави" та інші штуки, що полегшують життя велосипедистів взимку. Ми просто розкажемо кілька зимових вело-історій.

Білосніжний ПДН

ПДН - так знавці називають Парк Дружби народів, що на острові Муромець, між Троєщиною та Оболонню. Парк користується надзвичайною популярністю серед велосипедистів навесні, влітку та восени. Взимку, звісно, відвідувачів менше, але сніг - не перешкода для клубу "Велотурист", який, здається, тільки й чекав на те, аби снігу випало побільше.

Мабуть, єдине, що завадило велосипедистам насолодитися зимовою погодою, були сніжні кучугури, навалені на тротуарах Московського мосту, як символ того, що мости - для машин, а не для людей.

Авторка статті минулого лютого приєдналася до групи навіжених "Велотуристів": це було вперше, коли у мене буксував велосипед. Було все: сніг, крига, вітер, бруд - але був гарячий чай, бутерброди і група велосипедистів, яких неможливо зупинити. Особисто я зійшла з половини дистанції, а вони ще їхали й їхали...

Щотижня "Велотуристи" організовують поїздки то в Пущу-Водицю, то островами, а цієї неділі - на Київське водосховище. Слідкуйте за анонсами на Фейсбуці.

Монорельс

"Іро, досить сидіти вдома, їдемо дивитися монорельс! - пише мені Антон Шевченко. - Я подивився прогноз, буде усього лише -13!"

Монорельс - невдалий, точніше, покинутий проект одного з київських мерів, - гарненький помаранчевий потяг на одній рейці, - знаходиться там, куди доїхати можливо тільки на велосипеді.

"Стільки снігу навалило, ми йшли частину дороги пішки. Але класно було!" - пише мені Антон, щойно діставшись інтернету.

На фото у зеленому - Анна Уласенко, організаторка безлічі вело-"покатушок", зокрема, ексклюзивних до монорельсу

День Соборності

"Незважаючи на несприятливу для поїздок велосипедом погоду, двійко київських велобайкерів, як і обіцяли, приєдналися до святкування Дня Соборності на мості Патона у Києві", - пише у ЖЖ Асоціації велосипедистів Києва велоактивіст Віктор Крук.

Уже другий рік Віктор організовує велопробіг мостом Патона та до Софіївської площі. Минулого року вело-учасників було більше, ніж цьогоріч, але Віктор впевнений, що наступного року двоколісних побільшає.

2193,23

Таку кількість кілометрів лише у січні 2012 року подолав велосипедист Сергій Попов. У відповідь на статтю про Асоціацію велосипедистів на "Гурті", він, в якості натхнення, надіслав табличку, в якій рахує подолані вело-кілометри.

"Спалюй калорії, а не бензин" - девіз Сергія, і важко з ним не погодитися.

"Ми всі вносили і вносимо та, сподіваюся, будемо вносити свій вагомий вклад у відмову від використання нафти у нашому спільному домі - планеті Земля", - пише Сергій у коментарі до статті.

До речі, останніми днями у табличці побільшало вело-кілометрів. Скільки там минулого того лютого - а Сергій уже проїхав 162 км.

То ви ще не вірите, що велосипед взимку - це не тільки можливо, а навіть необхідно? Перегляньте календар "покатушок" на лютий на сайті "Велокиїв" - і реєструйтеся!